Неділя Всіх Святих

19 червня 2011 року на завершення усіх великих свят, свята Церква урочисто святкує пам’ять Всіх Святих, що догодили Богу, які торжествують на небі велику перемогу Переможця смерті і пекла, нашого Спасителя – Господа Ісуса Христа.
Всі святі – це благословенний наслідок страждань, смерті і воскресіння втіленого заради нашого спасіння Сина Божого. Це благодатні плоди зішестя
Всесвятого Духа Божого і перебування Його в Церкві Христовій. Всі святі – це первістки викупленого кров’ю Христовою і оновленого благодаттю Духа Святого людства, яких привів до Бога Отця Ісус Христос. Воіс¬тину достойне завершення великих свят церковних. Яким дивним світлом віри і надії, якими різноманітними чеснотами, якими величними подвигами любові й самозречення сяють вони, як зірки на церковному небосхилі.
Цього дня єпископ Сумський і Охтирський Мефодій у співслужінні соборного духовенства звершив Божественну літургію у Свято-Воскресенському кафедральному соборі м.Суми.
Виголошуючи проповідь владика Мефодій сказав: "Всім святим ми воздаємо честь не як богам, а як людям, котрі своєю працею і подвижництвом досягли духовної висоти і досконалості, вони досягли мети християнського життя — єднання з Богом, обоження, однак не по природі, а по благодаті. До цього покликаний і кожен із нас. Святі тісно поєднані духовно між собою і з Христом, якому цілком присвятили своє життя, і єднання з яким передбачали вже тут на землі — хто в таїнстві святої Євхаристії, хто в сповідництві аж до смерті".

До Сум завітала поетеса з Кубані

19 червня 2011 року до Сум завітала поетеса Неля Кулида. До України гостя приїхала з Кубані, де мешкає вже понад 25 років. Родом пані Неля із Запоріжжя. Далеко від своєї Батьківщини поетеса не забуває рідну мову, історію, звичаї та традиції українського народу. Часто згадує Україну, переймається її проблемами та негараздами та щиро радіє з її успіхів та перемог. Емоційна жінка свої роздуми та переживання виливає на папері, створюючи чудові поетичні твори на українську тематику. Ось і нещодавно побачила світ прекрасна поема "Запорожці", яку поетеса презентувала в Сумській єпархії. В творі оспівуються хоробрість і звитяги козаків, їх любов до волі та свободи, а головне до рідної землі. З метою презентації свого творчого доробку, поетеса планує відвідати ще кілька міст в Україні.

Присвята українській мові

Творчість ієрея Петра Савчука давно завоювала своїх прихильників не тільки серед парафіян Сумської єпархії, а й серед широкого загалу шанувальників ліричної поезії. Днями відбулася презентація пісні "Присвята українській мові" на його слова. Музику до твору написала сумська композиторка Зінаїда Пушкарьова, колишній директор Сумської музичної школи №3. Пані Зінаїда й сама піше вірші і складає для них музичний супровід. В розмові вона висловила сподівання, що її співпраця з ієреєм Петром Савчуком в мистецькій царині сприятиме появі на світ ще не одної прекрасної творчої композиції.

Умій працювати, вмій і відпочивати

12 червня, після Божественної літургії, яка відбулася у Свято-Воскресенському соборі, парафіяни зі Свято-Миколаївської (під проводом прот. Петра Лоцька) та Свято-Воскресенської (під керівництвом протодиякона Ігора Кліменкова) громад зібралися аби відзначити свято Трійці на природі біля р.Псел в Сумському міському парку ім.Кожедуба.
Учні недільної школи разом зі своїм творчим керівником дияконом Михаїлом Самотоєм підготували розважальну програму з цікавими виступами, конкурсами та спортивними змаганнями, в яких охоче брали участь навіть дорослі. Поки в казані достигав козацький куліш, який готувала місцева поетеса Тетяна Цвинтарна, представники громад розглянули деякі питання щодо розбудови своїх парафій. З керівником організаційного відділу Сумської єпархії Юрієм Даниловим також були обговорені умови, в яких цьогоріч проходитиме оздоровче дитяче таборування.
Літнє таборування для учнів недільної школи, що діє при Свято-Воскресенському кафедральному соборі м.Суми та маленьких парафіян проводиться кожного року.
Метою літнього дитячого відпочинку є плекання у малечі міцного здоров'я, загартування тіла й духу, формування уміння перемагати на спортивних змаганнях, а головне удосконалення знань з християнської етики та моралі.

Свято Трійці

У неділю, 12 червня, у день вшанування Святої Трійці, Преосвященний єпископ Сумський і Охтирський Мефодій у співслужінні соборного духовенства звершив Божественну літургію та Вечірню у Свято-Воскресенському кафедральному соборі м.Суми.
Однією з особливостей сьогоднішнього богослужіння є те, що під час нього читаються коліннопреклонні молитви, складені в IV столітті святителем Василієм Великим.
Напередодні свята, 11 травня, владика Мефодій очолив Всеношну у Свято-Воскресенському храмі.
В основi свята Трійці - євангельська подiя, що сталася на п'ятдесятий день вiд Воскресiння Iсуса. Христовi учнi сповнилися благодатi Святого Духа й iз звичайних рибалок перетворилися на ревних проповiдникiв вiри. Цей день вважають початком християнської церкви. Господь вiдкрив апостолам усю повноту своєї слави у триєдинствi: Бога-Отця, Бога-Сина i Святого Духа. В народі Трійцю ще називають Зелена неділя. Цього дня у храмах освячують зелень і прикрашають нею оселі та подвір'я. Так святкувала П’ятидесятницю Церква Старозавітна. Новозавітна також зберегла цей звичай, надавши йому нового значення: тепер молода зелень і квіти не лише символізують принесення Богу зачатків весни, а й саму Церкву Христову, крім того, вказують на оновлення людей Духом Святим.

Фото...

Молебень за Багатостраждального Петра Калнишевського

11 червня 2011 року у с.Пустовійтівка Роменського району відбулися заходи з нагоди 320-ї річниці від дня народження останнього кошового отамана Запорозької Січі Петра Калнишевського.
У відновленій Троїцькій церкві, що була побудована у 1773 року за кошти кошового отамана, відбувся молебень за Багатостраждального Петра Калнишевського, котрий відслужили єпископ Богуславський, вікарій Київської єпархії Євстратій та єпископ Сумський і Охтирський Мефодій. Архієреям співслужили настоятель храму ієрей Анатолій Рудько та духовенство Сумської єпархії.
Серед великої кількості віруючих вшанувати великого українця прибули і високі гості: Президент України (2005-2010 рр.) Віктор Ющенко, народні депутати України Петро Ющенко та Лілія Григорович, гетьман Українського козацтва Микола Пантелюк та інші.
Перед початком служби Віктор Ющенко передав для храму старовинну Плащаницю. "Ця церква є символом України, вона відродилася з пеплу. Багато небайдужих українців по частинкам відновлювали її. Хай ця древня Плащаниця доповнить убранство цієї святині"- сказав Президент. Єпископ Мефодій подякував Віктору Ющенку: "Вікторе Андрійовичу, ми уклінно вдячні Вам за Вашу невтомну працю задля утвердження Помісної Української Церкви та Української держави".
Під час молебну в Троїцькій церкві, владика Євстратій освятив хоругву із зображенням Покрови Пресвятої Богородиці. Після служби відбувся хресний хід до пам’ятника Петру Калнишевському.
Звертаючись до вірян, Преосвященний Євстратій передав всім благословення Святійшого Патріарха Філарета. "Ми прославляємо видатних людей не для них. Вони вже й так мають найвищу славу від Бога у царстві небесному. Ми славимо їх для себе, аби брати з них приклад ревного служіння Господу та рідній землі" – наголосив владика.

Фоторепортаж...

Троїцька поминальна субота

Перед святкуванням Святої Трійці у православних проходить батьківська поминальна субота Троїцька, яка починається з вечора п'ятниці спеціальною поминальною службою, - парастасом. Парастас перекладається з грецького як клопотання. Вся Українська Православна Церква Київського Патріархату молиться перед Господом за своїх від віку спочилих православних.
Свято Святої Трійці - це свято заснування Церкви, і починається батьківською Троїцькою поминальною суботою, коли особливо поминаються всі покійні. Таким чином вони прилучаються до святкування заснування Церкви Христової. В день заснування Церкви, день Святої Трійці, Дух Божий все в світі освятив: і живих, і померлих. Тому отці Церкви від заснування Церкви поминали померлих, своїх батьків, братів і сестер. Панахиди служились ще в катакомбній Церкві, коли перші християни були гнані в Римській імперії. І слово "панахида" в буквальному перекладі з грецької мови означає "служіння вночі", молитва вночі за покійних. Коли Церква стала вільною, то панахида вийшла з катакомб і стала службою за покійних. З часом в Церкві з’явилися особливі поминальні суботи у Великий піст, Дмитріївська.
Батьківською ж субота називається тому, що батьки ближче за всіх до своїх дітей. А поминають раніше тих, хто ближче по плоті. Звичайне поминання починається з покійних батьків, віруючі моляться за тих, що народили їх, прародичів, тому поняття "Батьківська субота" пов'язане з кровними узами. Близькі йдуть в світ інший з пристрастями, пороками, гріхами, тому православні в ці дні поминання особливо моляться і просять у Святого Духа, Ісуса Христа, щоб він помилував їх. У храми приносять милостиню: хліб, єлей та інше, пишуть поминальні церковні записки з іменами покійних, православні вимолюють у Бога прощення гріхів покійних. Самі покійні вже не можуть нічого для себе вимолити, вони можуть молитися за живих, але не за себе.
Бог є джерелом любові, Він завжди відповідає на прохання: "Господи! Згадай їх і пробач їм гріхи, вільні і невільні, даруй їм Царство Небесне".

Митрополит Агафангел боїться втрати домінантності РПЦ В Україні

Факти, які наводяться у публікації, що розміщена на "Українській правді" під назвою "Одеський митрополит: Львів - це Чечня" від 7 червня 2011 року вражають своєю цинічністю та нахабством. Про свою зустріч з Одеським митрополитом УПЦ МП Агафангелом розповів головний редактор "Эхо Москвы" Олексій Венедиктов.
Основні тези, висловлені митрополитом у розмові з російським журналістом, вкотре підтверджують, що УПЦ МП використовується як інстумент впливу сусідньої держави на українське суспільство.
Митрополит Агафангел, будучи лідером проросійського крила в УПЦ МП повністю відкидає ідею української автокефальної церкви. За словами митрополита, навіть якщо автокефалію українській церкві надасть Собор РПЦ, він не визнає її. Цими висловлюваннями він вкотре доводить, що риторика про "канонічність", "благодатність", "монаший послух" – не більше ніж засоби для задоволення імперських амбіцій російського православ'я. А популяризована патріархом Кирилом ідея "Русского мира" – не більше ніж відчайдушне намагання зберегти панування Москви над Україною, хоча б в духовній сфері.
Більше того, крім духовної сфери, РПЦ відкрито намагається впливати на українську політику. Член Синоду РПЦ митрополит Агафангел очолив список Партії регіонів до Одеської обласної ради і став депутатом, настоятель Києво-Печерської Лаври Павло (Лебедь) є депутатом Київської міської ради від Партії регіонів. Своїх симпатій до провладної партії не приховують і багато інших ієрархів УПЦ МП, що було особливо помітно під час виборчих кампаній. Більше того, митрополит Агафангел роздає благословення лише тим, хто голосував за Партію регіонів і погрожує прокляттям тим, хто голосував за проукраїнських кандидатів.

Детальніше...

Божественна літургія у неділю пам’яті святих отців Першого Вселенського собору

5 червня 2011 року, в день пам’яті святих отців Першого Вселенського собору єпископ Сумський і Охтирський Мефодій у співслужінні з духовенством храму звершив Божественну літургію у Свято-Воскресенському кафедральному соборі м.Суми.
За богослужінням Преосвящений єпископ Мефодій висвятив у диякони громадського діяча, іподиякона Свято-Воскресенського собору Родіона Дученка. До цієї події Родіон Дученко готувався близько трьох років, постійно працюючи у Сумській єпархії. Після рукоположення в сан диякона він присягнув вірно служити Богові, Святій Церкві та людям.
Після завершення служби, архіпастир звернувся до присутніх з повчальним словом. Зокрема владика наголосив на тому, що святі отці Першого Вселенського собору зберегли чистоту віри Христової, своїм прикладом показали всім майбутнім поколінням християн, як ревно треба оберігати і укріплювати віру в Господа. В своєму житті людина повинна орієнтуватись на Євангельські цінності, які і роблять нас духовно зрячими. І тільки виконання Христових заповідей наближає людину до Бога, Який просвітлює кожного, хто до приходить Нього.
У своєму слові владика торкнувся теми міжцерковних відносин. Зокрема поінформував парафіян про нещодавно розповсюджену листівку, в якій принижується честь і гідність віруючих Української Православної Церкви Київського Патріархату, перекручується історія і нагнітається церковне протистояння. Звертаючись до віруючих, він закликав укріплювати в собі віру Христову, зміцнювати любов до ближнього, молитися за прозріння тих, хто проявляє нетерпимість до інших. Також владика запросив усіх бажаючих відвідати с.Пустовійтівка Роменського району 11 червня 2011 року, де в Троїцькій церкві відбудеться молебен за Багатостраждального Петра Калнишевського з нагоди 320-ї річниці з дня його народження.

Фото...

Неділя святих отців Першого Вселенського Собору

5 червня 2011 року Свята Церква молитовно згадує пам’ять святих отців Першого Нікейського Вселенського Собору (325 р.), які під натхненням Святого Духа зуміли укласти, пояснити та передати нам істину про Бога, яка дійшла до нас як Символ Віри. Пам’ять отців І Вселенського Собору святкується з найдавніших часів.
Собор скликав Св. Рівноапостольний Імператор римський Костянтин Великий, який припинив гоніння на Віру Христову і встановив її, як державну для своєї імперії.
Після Медіоланського едикту 313 року перестали переслідувати християн. Та Церква через навчання священика Олександрійського Арія розділилася. Для боротьби з неправдивим вченням був скликаний І Вселенський Собор. Єресь Арія стосувалась найголовнішого християнського догмату – Божества Ісуса Христа, який складає основу нашої віри та спасіння. 318 єпископів з різних кутків світу зібралися в невеликому місті Нікеї для того, щоб засудити єретичне вчення Арія, а разом з тим виразити правдиве вчення про Христа Спасителя. Собор засудив аріанство і затвердив постулат про єдиносутність Сина Отцеві і Його передвічне народження; був складений символ Віри із семи пунктів, що згодом стали називати Нікейським; зафіксовані переваги єпископів чотирьох найбільших митрополій: Римської, Александрійської, Антіохійської та Єрусалимської (6-й й 7-й канони); Собор установив час святкування Пасхи у першу неділю після першої повні після весняного рівнодення; прийнято 20 канонів церковного життя.
Святі отці й християни першого тисячоліття зберег¬ли чистоту християнського віровчення і пріоритет духовного життя над плотським. Сучасні християни повинні підкорятися Господу, любити один одного, як Він полюбив нас і поєднав нас Своєю любов’ю з Отцем Небесним та послав нам Святого Свого Духа від Нього, щоб нас усіх приводив до єдності.