Наші друзі |
|
|
Служба на Різдво чесного славного
пророка Предтечі та Хрестителя Господнього Іоана
в с. Малий Вистороп, Лебединського району.
Немилосердна спека не пощадила нашого села Малий Вистороп. З весни встановилася суха і жарка погода, швидко зникали з ґрунту запаси вологи. Більшість односельців даремно чекали сходів городини — моркви, буряку, цибулі, кукурудзи. Лише в картоплі вистачило сили створити зелений килим, зацвісти і чекати милості від пекучого сонця.
Але минали дні, відцвітали квіти, акація, липа, бджоли не встигали запастись нектаром. Кожного ранку селяни з надією поглядали на небо — чи не захмарить?.. Не хмарило. Прогноз погоди по Україні був майже однаковий: на сході дощі, на півдні зливи, в Києві дощить, на заході повені... А останній тиждень дощі стали ходити зовсім поруч — в Сумах, Лебедині, а у нас — сухо. Погримить, затягне горизонт темно-синьою пеленою зі всіх сторін — і знову проясниться.
Болісно було дивитися на грядки — на мовчазне благання змучених рослин дати їм життєдайну вологу. Остання надія — на Бога. Односельці звернулися з проханням до отця Олександра, настоятеля місцевого храму Святого Архістратига Божого Михаїла с. М. Вистороп, Лебединського району, провести хресний хід і молебень, щоб попросити у Всевишнього дощу.
І от 7 липня, в день Різдва чесного славного пророка, Предтечі та Хрестителя Господнього Іоана, віряни з хоругвами та іконою на чолі з о. Олександром Хресною ходою пройшлися від храму через усе село на околицю, до «Кулининої криниці». Є таке місце в селі — на лоні природи, в долині, оточена з одного боку віковими соснами і березовим гаєм, а іншого — крутим схилом, порослим цілинним травостоєм, причаїлося джерело, відмічене хрестом в честь освячення — «Кулинина криниця».
З трепетом і надією віруючі провели молебень з проханням до Всевишнього, щоб послав дощ. Під час богослужіння небо було неспокійним. Кілька разів яскраве сонце затьмарювалось хмаринками, які з різних сторін то насувалися, то відступали. Вдалині чулося рокотання грому. Люди молилися і жартома говорили: «Нехай дощ намочить, ми навіть тікати не будемо...»
Прохання віруючих були почуті. По закінченню служби небо затягнулося хмарами повністю. Заморосив дощик, несміливий, ріденький, але кілька разів він повторювався і до самого вечора освіжав спраглу землю і змучену рослинність.
Слава Тобі, Господи, що почув наші молитви.
Плутенко Г.В.
с. Малий Вистороп, Лебединський район
|
|
Будь ласка, залогиньтесь, що б додати коментар.
|
|
Рейтинг доступний тільки для користувачів.
Будь ласка, залогінтесь або реєструйтеся для голосування.
Немає даних для оцінки.
|
|
|
Вам необхідно залогінитися.
Немає присланих повідомлень.
|
|