4 грудня Церква вшановує пам’ять святої великомучениці Варвари
4 грудня Церква вшановує пам’ять святої великомучениці Варвари
4 грудня Церква вшановує пам’ять святої великомучениці Варвари. Згідно з переказами, Варвара народилася і жила на сході Римської імперії, була дочкою заможного язичника Діоскора. Вважаючи, що ніхто не гідний бачити її красу, батько побудував високу башту і замкнув у ній улюблену дочку. Матір Варвари померла рано, тому Діоскор довірив її виховання служницям, серед яких були християнки. Батько намагався видати дочку заміж, але вона відмовлялася від усіх пропозицій. Варвара прийняла християнство таємно, оскільки воно було заборонено в імперії. Коли вона невдовзі відкрила таємницю батькові, той дуже розлютився. Діоскор привів дочку до римського префекта Мартініана який піддав її жорстоким тортурам і, врешті-решт, засудив до страти. Батько узявся сам виконати вирок і відтяв мечем голову доньки. За цей гріх на шляху додому його вдарила блискавка. Так само грім убив префекта Мартініана. Разом із Варварою мученецьку смерть прийняла християнка Юліана. Побожний чоловік Валентин поховав тіла обох жінок й влаштував над ними церкву. Після смерті Варвари біля її могили ставалися чудеса — хворі одужували, а паломники отримували допомогу та втіху.
У IV столітті мощі святої Варвари перенесли в Константинополь. У ІХ столітті візантійський імператор Лев VI побудував на її честь Церкву святої Варвари, де помістив рештки великомучениці.
Частина мощей потрапила до України. 1108 року родичка візантійського імператора Олексія Комніна на ймення Варвара вийшла заміж за київського князя Святополка Ізяславовича й перевезла з собою до Києва частину мощей своєї покровительниці Варвари. Їх передали до Михайлівського Золотоверхого собору. Під час монгольської навали 1240 року мощі святої Варвари заховали під сходами одного зі стовпів собору. За литовської доби їх віднайшли і зберігали в дерев'яній раці (гробниці). За гетьмана Івана Мазепи дерев'яну раку замінили на срібну. 1922 року більшовики реквізували раку, залишивши мощі у соборі. 1935 року, після зруйнування Михайлівського монастиря, мощі перенесли до Андріївської церкви; після закриття останньої в 1960-х роках — до Володимирського собору, де вони зберігаються у правому притворі й нині.
Свята великомученице Варваро, моли Бога за нас.