Звернення Помісного Собору Православної Церкви України до українського народу

Дорогий український народе, брати і сестри!

Помісний Собор Православної Церкви України – вищий орган управління нашої Церкви, який складається з архієреїв, представників духовенства, чернецтва і мирян усіх областей України, включаючи тимчасово окуповані російськими агресорами українські землі – 27 липня 2023 р. зібрався у Святій Софії Київській для того, щоби підбити підсумки розвитку нашої Церкви після Об’єднавчого Собору 15 грудня 2018 р. і отримання нею від Вселенського Патріарха Варфоломія Томосу про автокефалію.

За цей час Православна Церква України утвердилася, долаючи численні виклики, і нині є найбільшим релігійним об’єднанням в нашій державі.

Від повноти Церкви ми дякуємо українському народу за підтримку, яку ми відчували і продовжуємо відчувати у своїй праці, в розбудові та у боротьбі проти агресії «русского міра».

Помісний Собор закликає Боже благословення на Сили оборони України, на всіх наших воїнів-захисників, які протистоять навалі російської імперії зла. Щоденно в наших храмах підносяться молитви за наших новітніх героїв. Ми просимо у Господа захисту і допомоги для воїнів у досягненні перемоги над агресором. Ми просимо зцілення та зміцнення духовних і фізичних сил для поранених.

Також ми молимося за спокій душ всіх, хто віддав своє життя у боротьбі за свободу України, всіх мирних мешканців, вбитих російськими загарбниками. Вічна пам’ять загиблим!

Попри численні труднощі, яких зазнає наш народ, ми віримо і переконані, що кожен день нашої згуртованості та нашого спротиву ворогу наближає нас до перемоги. Бо правда – на нашому боці, на боці українського народу, адже нам не треба чужого – ми лише захищаємо своє. А там де правда – там Бог. А де Бог – там перемога.

Ми усвідомлюємо, наскільки важкі виклики стоять перед усіма нами. Але вдивляючись в шлях України від часу відновлення Незалежності і дотепер ми бачимо, як часто здавалося, що за мить буде поразка. Але щоразу ми знаходили вихід здавалося би з безвихідного становища. Ми зупиняли намагання скувати український народ кайданами тиранії. Ми відстоювали своє рішення і свій вибір – бути вільним народом в спільноті вільних народів Європи.

Тому ми віримо, що і в цій страшній війні Бог не полишає і не полишить нас та приведе кремлівську тиранію до поразки і падіння.

Однак окрім зовнішніх викликів перед нами всіма стоять і виклики внутрішні.

Лише в єдності – наша сила. Коли ми разом – ми перемагаємо. А коли ворогу вдається нас розсварити і поділити – тоді Україна опинялася в біді.

Ми всі дуже різі, але у всіх справжніх дітей України є спільна мета – вільна, соборна, суверенна, процвітаюча Україна. Та Україна, про яку мріяли і за яку боролися численні покоління наших предків. Та Україна, за майбутнє якої зараз проливають кров наші новітні герої. Та Україна, яку ми зобов’язані зробити кращою, щоби передати наступним поколінням.

Саме тому як Церква ми знову підносимо свій голос проти гріха корупції. Це зло вражає всі суспільства та всі держави. Але в умовах, коли український народ напружує всі свої сили для досягнення перемоги, коли ціна одного дня свободи – пролита кров і обірвані життя, спокушатися на корупцію – особливо аморально. Нагадуємо усім, кого манить до наживи біс – навіть якщо вас не покарає людський закон, перед Богом ви неодмінно дасте відповідь, і суд для вас буде суворий. Тому зупиніться, розкайтеся, не примножуйте зла!

Дорогі брати і сестри!

Ми дякуємо всім, хто сприяє звільненню України від окупації «русскім міром», цією злою і єретичною ідеологією, що виправдовує геноцид нашого народу. Перемога у цій боротьбі залежить від кожного особисто. Відкидати російську пропаганду, плекати і захищати рідну українську мову, звільняти релігійні святині і душі людські від московської омани – все це кожен з нас не лише може, але і повинен робити, щоби в цілому український народ міг досягти успіху в спротиві агресору.

Ми вдячні українській державі за вже зроблені кроки із захисту релігійного простору України від гібридної агресії. Помісний Собор засвідчує, що наступними необхідними кроками ми бачимо остаточне звільнення двох визначних православних українських святинь, Печерської та Почаївської Лавр, від контролю «русского міра», а також ухвалення законодавства, яке заборонятиме російським центрам втручатися в релігійне життя України.

Православна Церква України засвідчує свою відкритість до діалогу з тими православними в нашій державі, які поки що залишаються прив’язаними до РПЦ. Ми наполягаємо на діалозі без попередніх умов, щирому і конструктивному, метою якого має бути єднання всіх православних в Україні, як це визначене Томосом про автокефалію.

Дорогі українці!

Серед різних рішень, ухвалених Собором, є одне, про яке ми особливо хочемо сповістити вам. З 1 вересня Православна Церква України переходить на новий календарний стиль та буде використовувати для обчислення нерухомих свят новоюліанський календар, як це роблять більшість Помісних Православних Церков. Водночас ми нікого не примушуємо до календарних змін, зберігаючи за громадами право там, де цього бажає більшість, дотримуватися звичного календаря.

Дорогі брати і сестри!

Нехай Господь благословить кожного з вас і весь наш народ мудрістю, успіхом у добрих справах, однодумністю, перемогою і тривалим справедливим миром. А ми, як Помісна Церква, будемо надалі робити все від нас залежне, щоби кожен, хто бажає, міг долучитися до родини Православної Церкви України і пишатися, засвідчуючи, що це – моя Церква.

Боже Великий, Єдиний, нам Україну храни!

Від імені Помісного Собору –

Епіфаній,

Митрополит Київський і всієї України

27 липня 2023 р.,
Собор Святої Софії, м. Київ