Різдвяне Послання Високопреосвященнійшого Мефодія, архієпископа Сумського і Охтирського Боголюбивим пастирям, чесному чернецтву та всім вірним Сумської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату.
Син Божий, прийняв людське тіло і став як один з нас, людей ,щоб поєднати нас з Богом і відновити колись втрачений зв'язок та щоб ми змогли відчути в собі життя Бога.
«Я прийшов, щоб Ви мали життя вповні, - говорить Господь (Ів. 10,10). Хто в мені перебуває, а Я в ньому, той багато плоду приносить». (Ів. 15, 5) Господь народився і об’явив себе у своїй ласці і цю ласку Він для нас має і може дати кожному, хто її просить. І ми, святкуючи Христове народження, приходимо до ясел, вітаємо Його, колядуємо Йому, щоб Він за теперішнього часу завітав до нас, народився в нас і вчинив в нас свою оселю. «Глянь оком щирим, о Божий Сину, на нашу неньку Україну» (коляда «Во Вифлеємі нині новина»). Зглянься на нас немічних, що хочемо відновити колись упалий наш образ, що хочемо відновити лице нашого життя, що хочемо утвердитись на землі, котру Ти нам дав і збудувати Церкву і дім нашої Держави.
В особі Христа ми маємо велике запевнення Божої сили і ласки, щоб нам відновитися, щоб те, що Бог запевняє стало його видимим образом в нас. Для цього нам треба з великим прагненням, з великою вірою цього бажати, молитися і чинити те, що Бог заповідає. – «Щоб любити Бога понад все, а ближнього, як самого себе» (Мк. 12, 33). Син Божий для того народився, щоб в нашому житті Його заповідь здійснилася, щоб ми могли відчути в цьому велику таємницю і велику ласку, яка дає нам так чинити і в собі відчувати діло Божої ласки, відчувати великий дар життя, щоб його цінувати, служити для нього, посвячувати своє життя для Нього, а навіть могти і хотіти його віддати за своїх ближніх. Так зробив Ісус Христос, так зробили апостоли, мученики і багато святих, українських праведників, мучеників, воїнів. В теперішньому суспільстві так потрібно цієї ласки, щоб відновити в нас обличчя Боже, щоб ми могли бачити в ближньому брата і сестру, щоб ми могли об’єднати наші родини у християнській любові, щоб ми могли об’єднатись і стати народом Божим і почуватися в християнській родині з Богом, у Його ласці.
Новонароджений Христос, Він вчора, сьогодні і завтра той самий. Він народжується для нас, щоб нас поріднити Його любов’ю, щоб в нас існувало життя Божої ласки у любові між нами, в церкві, в народі і в нашій державі. Для нас усіх стає зрозумілим, що без Бога суспільство не може мати запевнення на притаманні як людині, так і суспільству, досягнення - «без Мене нічого не можете робити (Ів. 15, 5)» і ми є переконані, особливо в останніх часах. Тому з великим впевненням любімо Бога понад усе. Для того святкуймо в любові з Богом і з усіма ближніми, щоб нам набратися сили віри, щоб могти, благоустроювати наше життя на славу Божу, на добро Церкви і нашої рідної багатостраждальної Батьківщини. Закликаємо всіх громадян проявляти максимальну витримку, не впадати у відчай, не опускати рук, а робити все можливе для оборони та розбудови держави і припинення агресії. В нашому народі великий тисячолітній духовний потенціал, котрий проявлявся в часи загроз для нашого народу і вів нас до перемоги ( звитяги наших князів,битви під Жовтими Водами, Конотопом.., війна з фашизмом та сотні ін..). І в цей раз вороги надіялись, що їм вдалось розграбити, розвалити державу і візьмуть її голими руками, а українців зроблять рабами на своїй землі, але не вдалось, не дивлячись на їх немислимі потуги та тисячі агентів ,котрі засіли в усіх сферах держави. Критика влади, породження недовіри до владних структур повинні в цей час бути дуже виваженими і конструктивними, а всіх повинна єднати любов до Батьківщини.
Закликаємо братів та сестер з Московського Патріархату єднатись в Єдину Помісну Українську Православну Церкву.
