УКРАЇНСЬКА
НАЦІОНАЛЬНА АСАМБЛЕЯ
СУМСЬКА ОБЛАСНА ОРГАНІЗАЦІЯ
40030, м. Суми, а/с 199; тел. 8-066-420-13-15 (цілодобово)
http://www.unso.sumy.ua ; E-mail: una-unso_sumy@ukr.net
15 лютого 2009 р. № 15-1
Голові сумської обласної
державної адміністрації
пану М.І. Лаврику
копія: гаранту Конституції України
Президенту України
пану Віктору Ющенку
копія: генеральному прокурору України
копія: прокурору Сумської області
копія: прокурору міста Сум
копія: його Святості Філарету,
Святійшому Патріарху
Київському і всієї Руси-України
копія: Сумському міському голові
копія: голові Роменської районної
державної адміністрації
копія: голові Роменської районної ради
копія: Роменському міському голові
копія: його блаженству Володимиру,
блаженнійшому митрополиту
Київському і всієї України
УПЦ (Московський Патріархат)
копія: його преосвященству Євлогію
преосвященнійшому єпископу
Сумському і Охтирському
УПЦ (Московський Патріархат)
Високодостойний Миколо Івановичу!
Сумська обласна організація Української Національної Асамблеї (УНА-УНСО) глибоко стурбована станом справ у царині духовності в Сумській області, бо це є той спектр життєдіяльності суспільства, що віддзеркалює сутність буття не тільки окремої особи чи групи мешканців краю, а є фундаментальним чинником побудови українського суспільства, української Держави. Духовність – є пріоритетом діяльності нашої політичної партії.
Конституція України та інше чинне законодавство регламентує відношення суспільства до церкви, яка відокремлена від держави в своїй підпорядкованості щодо адміністративного устрою та духовного (церковного канонічного) права. Діяльність же церкви, окрім вищезазначеного, підпорядковане чинному законодавству й регламентується різноманітними законами та нормативними актами.
Слід зазначити, що часто державні службовці прикриваються відокремленням церкви від держави лише для того, щоб байдикувати й не відповідати за стан суспільства в царині духовності. Але, вже прийшов час, щоб запитати цих чиновників про їх відповідальність за бездіяльність, а часом і за протиправну діяльність. Нагадаємо – вони на державній посаді й отримують зарплату з коштів платників податків, а це в своєму загалі віруючі люди.
Також зауважимо, що церква – це є переважна більшість суспільства української Держави й викидати цю багатомільйонну масу населення на узбіччя відокремлення церкви від держави є, в кращому разі, фарисейство, а в більшості випадків саботаж розбудови України, а часом і прояв антиукраїнської діяльності на підрив її підвалин.
Останнім часом посилився тиск іноземних релігійних конфесій на українське суспільство – мусульмани не шанують традиційну релігію автохтонів України, не налагоджують міжрелігійних стосунків на місцях й задовольняються тільки офіційними зносинами на верхньому рівні; католики зверхньо тримаються осторонь, а це нагадує українцям трагічну минувшину нашого народу; греко-католики заняті своїми «містечковими» справами; протестантські конфесії та різномастні секти тихою сапою розпочали експансію наших теренів, а наші брати й сестри з Московського Патріархату зовсім відійшли від Господніх заповідей та перетворили свою церкву на чужій канонічній території (Київського Патріархату) в п’яту колону українофобів Москви.
Наслідки такої державної церковної політики не заставили себе довго чекати – українське суспільство деградує. Прикладом цього є наслідки останньої економічної кризи. Адже, при духовно здоровому суспільстві, наша країна мала б лише злегка потерпати при цій кризі, бо Україна є самодостатньою державою і окрім кави, чаю та ананасів має майже все для своєї життєдіяльності. Навіть підвищення світових цін на енергоносії не повинно стосуватися пересічного громадянина, бо свого в нас для комунальних потреб вистачає. І чи не дивним є те, що за воду з криниці люди гроші не платять, а за українські газ чи нафту, що є за Конституцією України такою ж власністю народу, як і кринична вода – платять в десятки раз більше, ніж потрібно на їх видобування, транспортування та утримання мереж. Нехай платять приватні підприємці за покупні енергоносії з інших країн та нехай самі цим і переймаються…
Ось, що значить державне нехтування в царині духовності, ось що значить нехтування вимог статті 11 Конституції України де першочергово виокремлено, що держава сприяє розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій і культури. А це є сподіванням віруючих, що державні органи та органи місцевого самоврядування, їх структурні підрозділи на місцях діятимуть відповідним чином.
Звісно – духовність є невід’ємною складовою частиною свідомості, традиції та культури української нації.
Відомо також, що єдиною традиційною релігійною конфесією української нації на теренах Сумської області, офіційно зареєстрованою у відповідності до вимог чинного законодавства, є Сумська єпархія УПЦ Київського Патріархату. Інші ж релігійні конфесії в Сумськім краї не є складовою частиною свідомості, традиції та культури української нації, а покликані до задоволення корпоративних духовних потреб їх послідовників.
У реальності ж органи місцевого самоврядування в Сумській області нехтують вимогами Конституції України й іншого чинного законодавства щодо потреб відродження традицій українського національного православ’я. На прохання Сумської єпархії Київського Патріархату про повернення колишнього церковного майна цій Церкві вони отримують зазвичай бюрократичні відписки, а це українське майно передають представникам Московського Патріархату, причім, з грубим й цинічним порушенням чинного законодавства. До прикладу – Свято-Троїцький храм у Сумах перші просили передати Київському Патріархату, а передали Московському. І хто? Не Сумська обласна держадміністрація, як того вимагає Закон України «Про свободу совісті та релігійні організації» та інше чинне законодавство, а Сумська обласна рада на балансі якої, ніби знаходилася ця споруда. А чому на її балансі, а не, звісно ж, держадміністрації. І взагалі, якщо колишнє церковне майно знаходилося на балансі комунальних чи інших не державних осіб, то, відповідно до вимог чинного законодавства (після набуття чинності Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації»), це церковне майно мали передати на баланс обласних державних адміністрацій та адміністрації Кримської автономної республіки, міста Києва й Севастополя. А в Україні до сих пір практикується, що якась хуторна місцева влада може передати церковну пам’ятку історії й культури будь кому.
У місті Ромнах мазепинський Свято-Духівський собор ніби передано чи не 10 років тому Московському Патріархату. І що?... Він не тільки псується, м’яко кажучи, а спеціально руйнується національна святиня збудована анафемованим московською церквою будівничим цього храму Іваном Мазепою, пам’ятка історії й культури – щоб ім’я славного Гетьмана кануло в Лету! Де місцева влада та її відповідні контролюючі структури, де обласне начальство та органи нагляду за дотриманням чинного законодавства України? Чи не в їх посадових обов’язках самим, без ініціативи з боку чи з низу, ініціювати нагляд за дотриманням закону, за збереженням народного майна тощо? Чи не цим чиновникам український народ зі своєї кишені платить зарплату?
А тут ще й керівництво Сумської єпархії УПЦ (Московський Патріархат) в особі єпископа Сумського і Охтирського Євлогія, певно окрилившись кризовими негараздами в Україні, активізував свою підривну діяльність щодо розвитку української нації, її історичної свідомості, традицій і культури – збирає студентство й проповідує міжрелігійну ворожнечу. Його попереджує сумська громадськість, що це є кримінал! Прокуратура міста запросила до себе на бесіду, а цей, прости господи, брат у Христі, зібрав горлопанів та влаштував пікет прокуратури де знову спаплюжено українство, національне православ’я та його керівництво.
Отже, ця особа умисно розпалює міжконфесійну ворожнечу, бо навіть толерантний виклик в прокуратуру не зупиняє його протизаконну діяльність!
З огляду на вищенаведене, керуючись чинним законодавством України наголошуємо таке:
1. Вимагаємо перевірити законність передачі Свято-Троїцького собору міста Сум та Свято-Духівського собору міста Ромен представникам релігійної конфесії УПЦ (Московський Патріархат), керованої із-за кордону.
2. Порушити кримінальну справу щодо умисного руйнування національної святині України – Свято-Духівського собору в місті Ромнах.
3. Порушити кримінальну справу про розпалювання міжконфесійної ворожнечі єпископом Сумським і Охтирським УПЦ (Московський Патріархат) Євлогієм під час зустрічі з громадскістю.
Письмову відповідь просимо направити на нашу адресу.