Свято Воздвиження Чесного і Животворчого Хреста Господнього
Розширені новини
Свято Воздвиження Чесного і Животворчого Хреста Господнього
Сьогоднішнє свято – велике, одне з 12-ти найбільших. Воно є також особливим тому, що це єдине дванадесяте свято, основою якого є не лише новозавітні, а й більш пізні події церковної історії. В цей день встановлений суворий піст.
Свято Воздвиження Чесного і Животворчого Хреста Господнього нагадує нам про дві важливі події: чудесне віднайдення Хреста Господнього в 4 столітті та його повернення із полону в Персії у 7 столітті. Повернув його до Єрусалиму грецький імператор Іраклій. Обидві історичні події об'єднує в назві свята те, що Хрест перед народом урочисто підносили, тобто воздвигали.
З цим пов’язана і головна богослужбова особливість цього свята: на середину храму урочисто виноситься хрест для загального поклоніння. За всенічним бдінням Євангеліє читається не посеред храму, як зазвичай, а у вівтарі. Після завершення Літургії всі священнослужителі виходять в центр храму, і, співаючи: «Хресту Твоєму поклоняємось, Владико, і святеє Воскресіння Твоє славимо», тричі кланяються Хресту до землі. Всі моляться разом з ними творять земні поклони. Це єдиний випадок, коли покладаються земні поклони в Господське дванадесяте свято. Хрест лежатиме на аналої до 21 вересня – дня віддання свята, а потім священник занесе його у вівтар.
Хрестовоздвиження – це не просто день, коли ми підносимо Хрест, це момент, коли ми визнаємо Його силу, яка перевищує все, що ми можемо уявити.
Хтось бачить у Хресті лише символ страждання і болю, але ми, віруючі, знаємо, що це більше, ніж просто дерево і цвяхи. Це ключ, що відмикає двері до сили Божої, яка постійно діє в нашому житті.
Чи траплялося вам колись впасти настільки, що здавалося, вже не піднімешся? Хрест нагадує: Бог не полишив нас. Його любов сильніша за будь-які випробування, вона проходить крізь хмари і торкається наших сердець саме тоді, коли ми найбільше цього потребуємо. Саме в ці моменти ми відчуваємо: у Хресті є та сила, яка змінює все.
Скажімо відверто: ми не завжди розуміємо Божі шляхи. Але коли з вірою дивимося на Хрест, то бачимо, що те, що здається неможливим для нас, можливе з Богом.
Хрест – це не кінець, це початок. Це місце, де слабкість перетворюється на силу, а сумніви ‐ на надію.
Це нагадування, що ми не покинуті. Ніколи.
Бог обіцяв бути з нами в кожній миті нашого життя. І це не обіцянка, яка має строк давності. Вона вічна.
Так от, друзі, коли вас накриває хвиля сумнівів чи ви відчуваєте, що більше не можете йти, подивіться на хрест і згадайте: ви маєте доступ до неймовірної сили, до якої лише треба звернутися. Знайте – все можливо, коли Бог з вами.
Тож у цей день, коли ми вшановуємо Хрест, пам’ятаймо: сила Хреста полягає не тільки в Його історичному значенні, але й у тому, що Він є символом незламної Божої любові до нас.
З цією силою ми можемо змінювати світ, перетворюючи темряву на світло, біль на зцілення, а розпач на надію. Віримо в це і живімо так, щоб ця сила діяла через нас кожного дня.
(За інформацією Православної Церкви України та священника Миколая Тишкуна)