З Днем української писемності

Історія українського слова тісно переплелася зі становленням Української Церкви. А стати тим, хто втілив Божий задум, випало першому українському церковному історику – преподобному Нестору Літописцю. Працею його життя стала «Повість минулих літ», яка вважається початком писемної української мови. Це – джерело, яке брали за взірець та яким надихалися багато і наступних літописців, і письменників сучасних.
Тому, вшановуючи пам’ять преподобного Нестора Літописця, з 1997 року ми відзначаємо і День української писемності та мови.

Слово Боже найкраще сприймається і розуміється рідною мовою. «Бо коли я молюся незнайомою мовою, то, хоч дух мій молиться, проте розум мій залишається без плоду», – сказав апостол Павло у Першому посланні до коринф‘ян. Мова – душа Церкви, бо прокладає людині шлях до Господа. Вона служить Слову Божому, щоб достукатися до серця людини, піднести її над мирськими турботами і наблизити до спасіння.

Незалежна Українська Православна Церква та українська мова, що звучить у храмах, – те, заради чого трудилися і про що мріяли кілька поколінь українців. Дякуємо цього дня усім, завдяки кому українське слово зростало і набиралося сили, хто усвідомлював вагу рідної мови та відповідальність за її збагачення і передавання наступникам. Зберігаймо і плекаймо один з найбільших дарів Господніх, ставмося до нього з гідністю і пошаною.

З Днем української писемності та мови, брати і сестри!