Інтерв'ю з Епіфанієм. Предстоятель ПЦУ — про долю Лаври, ставлення до його церкви у православному світі й «диявольські речі»
Розширені новини
Інтерв'ю з Епіфанієм. Предстоятель ПЦУ — про долю Лаври, ставлення до його церкви у православному світі й «диявольські речі»
Предстоятель Православної церкви України (ПЦУ) Епіфаній зустрічається з NV в своїй резиденції в Михайлівському Золотоверхому Соборі після різдвяних свят. Цього року ПЦУ вперше за довгі роки править різдвяні служби в одній з найбільших святинь України — в Свято-Успенській Києво-Печерській Лаврі. Вперше ж за роки в цих стінах лунає українська мова богослужіння.
Кілька десятиліть поспіль Лавра з її одіозним намісником митрополитом Павлом де-факто залишалася вотчиною церкви Московського патріархату і лише за рік великої війни потроху позбувається цього статусу.
Про те, якою стає ПЦУ в часи війни, як повертає собі ідентичність, права та території, а також про долю Російської православної церкви (РПЦ) в Україні та світі владика Епіфаній розмірковує в інтерв'ю NV.
— Багато українців з радістю дивилися служби, які ви проводили в Свято-Успенському храмі Києво-Печерської Лаври і з нагоди Різдва, і з нагоди Богоявлення Господнього. Але обидва рази це були разові договори про можливість служити в храмі. Чи можна сподіватися, що протягом цього року ПЦУ повернеться принаймні в храми Верхньої Лаври?
— Ми мріяли, що будемо звершувати богослужіння на території Києво-Печерської Лаври, нашої древньої української святині. Ми цей процес розпочали ще раніше. Синодом в червні місяці було прийняте рішення про реєстрацію юридичної особи в складі ПЦУ — Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври. Ми вирішили йти дипломатичним шляхом і запропонували такий механізм, хоча тоді до кінця ніхто не розумів, що це може втілитися вже на Різдво Христове 7-го січня. Зараз ми дійсно отримали два разових дозволи на звершення богослужіння, тому що потрібно владнати ще юридичні нюанси, але я певний, що ми отримаємо також довгостроковий договір на користування двома храмами в Верхній Лаврі: Свято-Успенським Собором та Трапезною церквою.
— Зараз ніхто не чинить вам перешкод в тому, щоб і далі служити в Лаврі?
— Так, ми будемо зараз на початках отримувати разові доступи, будемо звершувати богослужіння тільки на великі свята, а з часом, коли буде сформовано наш монастир і до нас приєднається частина братії з Нижньої Лаври, ми тоді все впорядкуємо, налагодимо і тоді богослужіння буде звершуватися регулярно у центральному Успенському соборі кожної неділі, а вже на території Лаври богослужіння будуть звершуватися кожного дня. Це питання часу.
— Як ви бачите долю Нижньої Лаври? За часів Януковича вона була передана в безстрокову оренду Московському патріархату, які перспективи зміни її статусу?
— Дійсно, за часів президента Януковича Нижню Лавру було передано Московському патріархату, але передано з численними порушеннями. Зараз створена міжвідомча комісія, яка переглядає яким чином в той час все це було зроблено і скільки порушень протягом останніх двох десятиліть там було скоєно. Бо там була знесена історична брама, набудовано вже багато нових різних будинків, а це історична пам’ятка ЮНЕСКО, є багато запитань до її збереження. Зараз є воля держави переглянути те, що було вчинене попередниками і ми чекаємо, що в цьому буде досягнуто результату. Наша кінцева мета — щоб Лавра була повністю українською. Так і буде. Це незворотній процес, Господь нам в цьому допоможе. Головне, щоб усе відбулося мирно, спокійно та без провокацій.
— Ви говорите про частину чернечої спільноти Лаври, яка готова долучитися до монастиря ПЦУ, як ви оцінюєте кількість ченців у Лаврі, готових залишити Московський патріархат?
— В нас є інформація із середини, що вже більша частина братії готова долучитися до монастиря ПЦУ, але на території Верхньої Лаври, на жаль, нема приміщень, в яких вони могли б постійно проживати. Потрібні звичайні побутові умови, тому зараз вони залишаються в складі монастиря Московського патріархату і очікують на рішення комісії, що займається статусом Нижньої Лаври. Мають бути створені відповідні умови, а самі люди відчули захист від української влади, від правоохоронних органів. Якщо їм нічого не буде загрожувати, то з часом вони доєднаються.
— Тривалий час вважалося, що Московський патріархат більший за ПЦУ за кількістю зареєстрованих релігійних громад. Ваша церква доволі активно зростала в останній рік, яка з двох церков сьогодні є більшою?
— Зараз ПЦУ нараховує більше 8 тис. релігійних громад і постійно долучаються нові, не на папері, а саме реальних парафій, де є громада, діючий храм та звершуються богослужіння.
Якщо говорити про Московський патріархат, то за чотири роки після отримання нами Томосу, вони втратили більше півтори тисячі парафій, приблизно 1.700 парафій від них відійшли. На загал в них задекларовано 11 тис. з чимось парафій. Тож, якщо відняти ці, якщо відняти єпархії, анексовані Росією — це Крим, це частина парафій у Донецькій та Луганській областях, що знаходяться на окупованих територіях, які перейшли в підпорядкування безпосередньо РПЦ та патріарха Кіріла, якщо брати кількість парафій РПЦ, які знаходяться на території неокупованої України, то ми, ПЦУ, вже переважаємо кількісно Московський патріархат в Україні. Але якщо дивитися на данні соціологічних опитувань, то українську церкву в суспільстві підтримує понад 50%, а російську — 2−4%. Є й випадки, коли люди не мають фізично в доступі церкви ПЦУ і продовжують відвідувати церкву Московського патріархату, але це тимчасова річ, ми працює над тим, щоб усі віряни мали доступ до нашої церкви.
Джерело https://nv.ua/ukr/ukraine/politics/epifaniy-hto-pidtrimuye-pcu-u-sviti-koli-lavru-pokine-upc-mp-i-shcho-bude-z-rpc-novini-ukrajini-50299627.html
Предстоятель Православної церкви України (ПЦУ) Епіфаній зустрічається з NV в своїй резиденції в Михайлівському Золотоверхому Соборі після різдвяних свят. Цього року ПЦУ вперше за довгі роки править різдвяні служби в одній з найбільших святинь України — в Свято-Успенській Києво-Печерській Лаврі. Вперше ж за роки в цих стінах лунає українська мова богослужіння.
Кілька десятиліть поспіль Лавра з її одіозним намісником митрополитом Павлом де-факто залишалася вотчиною церкви Московського патріархату і лише за рік великої війни потроху позбувається цього статусу.
Про те, якою стає ПЦУ в часи війни, як повертає собі ідентичність, права та території, а також про долю Російської православної церкви (РПЦ) в Україні та світі владика Епіфаній розмірковує в інтерв'ю NV.
— Багато українців з радістю дивилися служби, які ви проводили в Свято-Успенському храмі Києво-Печерської Лаври і з нагоди Різдва, і з нагоди Богоявлення Господнього. Але обидва рази це були разові договори про можливість служити в храмі. Чи можна сподіватися, що протягом цього року ПЦУ повернеться принаймні в храми Верхньої Лаври?
— Ми мріяли, що будемо звершувати богослужіння на території Києво-Печерської Лаври, нашої древньої української святині. Ми цей процес розпочали ще раніше. Синодом в червні місяці було прийняте рішення про реєстрацію юридичної особи в складі ПЦУ — Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври. Ми вирішили йти дипломатичним шляхом і запропонували такий механізм, хоча тоді до кінця ніхто не розумів, що це може втілитися вже на Різдво Христове 7-го січня. Зараз ми дійсно отримали два разових дозволи на звершення богослужіння, тому що потрібно владнати ще юридичні нюанси, але я певний, що ми отримаємо також довгостроковий договір на користування двома храмами в Верхній Лаврі: Свято-Успенським Собором та Трапезною церквою.
— Зараз ніхто не чинить вам перешкод в тому, щоб і далі служити в Лаврі?
— Так, ми будемо зараз на початках отримувати разові доступи, будемо звершувати богослужіння тільки на великі свята, а з часом, коли буде сформовано наш монастир і до нас приєднається частина братії з Нижньої Лаври, ми тоді все впорядкуємо, налагодимо і тоді богослужіння буде звершуватися регулярно у центральному Успенському соборі кожної неділі, а вже на території Лаври богослужіння будуть звершуватися кожного дня. Це питання часу.
— Як ви бачите долю Нижньої Лаври? За часів Януковича вона була передана в безстрокову оренду Московському патріархату, які перспективи зміни її статусу?
— Дійсно, за часів президента Януковича Нижню Лавру було передано Московському патріархату, але передано з численними порушеннями. Зараз створена міжвідомча комісія, яка переглядає яким чином в той час все це було зроблено і скільки порушень протягом останніх двох десятиліть там було скоєно. Бо там була знесена історична брама, набудовано вже багато нових різних будинків, а це історична пам’ятка ЮНЕСКО, є багато запитань до її збереження. Зараз є воля держави переглянути те, що було вчинене попередниками і ми чекаємо, що в цьому буде досягнуто результату. Наша кінцева мета — щоб Лавра була повністю українською. Так і буде. Це незворотній процес, Господь нам в цьому допоможе. Головне, щоб усе відбулося мирно, спокійно та без провокацій.
— Ви говорите про частину чернечої спільноти Лаври, яка готова долучитися до монастиря ПЦУ, як ви оцінюєте кількість ченців у Лаврі, готових залишити Московський патріархат?
— В нас є інформація із середини, що вже більша частина братії готова долучитися до монастиря ПЦУ, але на території Верхньої Лаври, на жаль, нема приміщень, в яких вони могли б постійно проживати. Потрібні звичайні побутові умови, тому зараз вони залишаються в складі монастиря Московського патріархату і очікують на рішення комісії, що займається статусом Нижньої Лаври. Мають бути створені відповідні умови, а самі люди відчули захист від української влади, від правоохоронних органів. Якщо їм нічого не буде загрожувати, то з часом вони доєднаються.
— Тривалий час вважалося, що Московський патріархат більший за ПЦУ за кількістю зареєстрованих релігійних громад. Ваша церква доволі активно зростала в останній рік, яка з двох церков сьогодні є більшою?
— Зараз ПЦУ нараховує більше 8 тис. релігійних громад і постійно долучаються нові, не на папері, а саме реальних парафій, де є громада, діючий храм та звершуються богослужіння.
Якщо говорити про Московський патріархат, то за чотири роки після отримання нами Томосу, вони втратили більше півтори тисячі парафій, приблизно 1.700 парафій від них відійшли. На загал в них задекларовано 11 тис. з чимось парафій. Тож, якщо відняти ці, якщо відняти єпархії, анексовані Росією — це Крим, це частина парафій у Донецькій та Луганській областях, що знаходяться на окупованих територіях, які перейшли в підпорядкування безпосередньо РПЦ та патріарха Кіріла, якщо брати кількість парафій РПЦ, які знаходяться на території неокупованої України, то ми, ПЦУ, вже переважаємо кількісно Московський патріархат в Україні. Але якщо дивитися на данні соціологічних опитувань, то українську церкву в суспільстві підтримує понад 50%, а російську — 2−4%. Є й випадки, коли люди не мають фізично в доступі церкви ПЦУ і продовжують відвідувати церкву Московського патріархату, але це тимчасова річ, ми працює над тим, щоб усі віряни мали доступ до нашої церкви.
Джерело https://nv.ua/ukr/ukraine/politics/epifaniy-hto-pidtrimuye-pcu-u-sviti-koli-lavru-pokine-upc-mp-i-shcho-bude-z-rpc-novini-ukrajini-50299627.html