Неділя 27-ма після П'ятидесятниці. Преподобного Сави Освяченого
Розширені новини
Неділя 27-ма після П'ятидесятниці. Преподобного Сави Освяченого
У 27-му неділю після П'ятидесятниці Церква відзначає день Преподобного Сави Освяченого. Цього дня, 18 грудня Божественну Літургію у Свято-Воскресенському кафедральному соборі очолив керуючий Сумською єпархією архієпископ Мефодій у співслужінні духовенства собору.
Преподобний Сава Освячений народився в V столітті, в Каппадокії в побожній християнської сім’ї Іоана та Софії. Його батько був воєначальником. Від’їхавши у службових справах до Александрії, він узяв із собою дружину, а п’ятирічного сина залишив на опіку дядькові. Коли хлопчику йшов восьмий рік, він вступив до монастиря святої Флавіани, що був поблизу. Обдарований хлопчик скоро навчився читати і добре вивчив Святе Письмо. Даремно батьки вмовляли святого Саву повернутися у світ і вступити в шлюб. У 17 років він прийняв чернечий постриг і так досягнув успіху в пості і молитвах, що був удостоєний дару чудотворення.
Пробувши десять років в обителі Флавіани, преподобний відбув до Єрусалиму, а звідти до обителі преподобного Євфимія Великого. Але преподобний Євфимій (пам’ять 20 січня) направив святого Саву до авви Феоктиста, настоятеля прилеглого монастиря із строгим загальножительним уставом. У тій обителі пробув преподобний Сава послушником до 30-річного віку.
Після смерті старця Феоктиста, його наступник благословив преподобного Саву зачинитися в печері: лише в суботу святий полишав усамітнення і приходив до обителі, брав участь у Богослужінні і споживав їжу. Через деякий час преподобному дозволили зовсім не полишати усамітнення, і святий Сава трудився в печері протягом 5 років.
Преподобний Євфимій уважно стежив за життям юного ченця і, бачачи, як він духовно зріс, став брати його з собою в пустелю Рув (коло Мертвого моря). Вони виходили 14 січня і перебували в ній до Вербної Неділі. Преподобний Євфимій називав святого Саву отроком-старцем і дбайливо виховував його у найвищих чернечих чеснотах.
Коли преподобний Євфимій відійшов до Господа (+ 473), святий Сава пішов з Лаври і оселився в печері поблизу обителі преподобного Герасима Йорданського. Через кілька років до преподобного Сави почали збиратися учні – всі, хто хотів чернечого життя. Так виникла Велика Лавра. За вказівкою з Неба (через вогняний стовп) ченці облаштували в печері церкву.
Преподобний Сава заснував ще кілька монастирів. Багато чудес були явлені за молитвами преподобного Сави: посеред Лаври забило джерело, під час посухи пролився рясний дощ, відбувалися зцілення хворих і біснуватих. Преподобний Сава написав перший устав церковних служб, так званий “Єрусалимський”, прийнятий усіма палестинськими монастирями. Святий мирно преставився до Бога в 532 році.
Преподобний Сава Освячений народився в V столітті, в Каппадокії в побожній християнської сім’ї Іоана та Софії. Його батько був воєначальником. Від’їхавши у службових справах до Александрії, він узяв із собою дружину, а п’ятирічного сина залишив на опіку дядькові. Коли хлопчику йшов восьмий рік, він вступив до монастиря святої Флавіани, що був поблизу. Обдарований хлопчик скоро навчився читати і добре вивчив Святе Письмо. Даремно батьки вмовляли святого Саву повернутися у світ і вступити в шлюб. У 17 років він прийняв чернечий постриг і так досягнув успіху в пості і молитвах, що був удостоєний дару чудотворення.
Пробувши десять років в обителі Флавіани, преподобний відбув до Єрусалиму, а звідти до обителі преподобного Євфимія Великого. Але преподобний Євфимій (пам’ять 20 січня) направив святого Саву до авви Феоктиста, настоятеля прилеглого монастиря із строгим загальножительним уставом. У тій обителі пробув преподобний Сава послушником до 30-річного віку.
Після смерті старця Феоктиста, його наступник благословив преподобного Саву зачинитися в печері: лише в суботу святий полишав усамітнення і приходив до обителі, брав участь у Богослужінні і споживав їжу. Через деякий час преподобному дозволили зовсім не полишати усамітнення, і святий Сава трудився в печері протягом 5 років.
Преподобний Євфимій уважно стежив за життям юного ченця і, бачачи, як він духовно зріс, став брати його з собою в пустелю Рув (коло Мертвого моря). Вони виходили 14 січня і перебували в ній до Вербної Неділі. Преподобний Євфимій називав святого Саву отроком-старцем і дбайливо виховував його у найвищих чернечих чеснотах.
Коли преподобний Євфимій відійшов до Господа (+ 473), святий Сава пішов з Лаври і оселився в печері поблизу обителі преподобного Герасима Йорданського. Через кілька років до преподобного Сави почали збиратися учні – всі, хто хотів чернечого життя. Так виникла Велика Лавра. За вказівкою з Неба (через вогняний стовп) ченці облаштували в печері церкву.
Преподобний Сава заснував ще кілька монастирів. Багато чудес були явлені за молитвами преподобного Сави: посеред Лаври забило джерело, під час посухи пролився рясний дощ, відбувалися зцілення хворих і біснуватих. Преподобний Сава написав перший устав церковних служб, так званий “Єрусалимський”, прийнятий усіма палестинськими монастирями. Святий мирно преставився до Бога в 532 році.