Допомога постраждалим внаслідок російської агресії — це утвердження любові до людей і до батьківщини, це процес відродження духовності.
Коли гуртується команда небайдужих, потрощені стіни можна відновити, та не менш важливо знайти душевний спокій у хаосі думок. Про потребу в духовній, моральній, фізичній підтримці тих, хто бачив війну перед очима, добре знає Вадим Поліщук. Коректніше сказати, Отець Вадим. Адже чоловік є настоятелем храму Різдва Пресвятої Богородиці у Ромнах. Відчуваючи поклик душі, священнослужитель допомагає людям як духовно, вислухавши та розділивши переживання, так і фізично, долучаючись до розборів завалів зруйновних помешкань місцевих на Сумщині. Рідні Ромни вціліли під час окупації, але є безліч тих, чиє житло зруйнували ворожі «прильоти», хто бачив російських солдатів на порозі власного дому та живе зі страхом, що жахіття можуть повернутися знову.
Отець Вадим разом з «Добробатом» з перших виїздів на Сумщині. 🫶 Побачив оголошення про збір групи для виїзду на локацію у телеграм-каналі, переконався, що допомога безоплатна й відтоді разом із Сумським батальйоном практично на кожному виїзді. Відлучається тільки, аби провести прощальні церемонії загиблих воїнів-героїв із Сумщини.
Бачив багато скалічених доль, розповідає священнослужитель. Після розборів завалів з’являється фізична втома, але її не зрівняти із моральною. Нестерпно боляче бачити горе людей, чути про втрати рідних. Можна відпочити, відчувши відновлення фізичне, але відчуття та усвідомлення масштабності біди нікуди не зникає.
«Людям потрібна допомога. Я щасливий, що знаходяться ті, хто хоче і прагне підтримати інших. Господь благословляє їхати й допомагати. Я роблю це для душі», — каже Отець Вадим.
Для священнослужителя «Добробат» — це перш за все безкорисливість, доброта та любов, що є в кожному, хто долучається до волонтерства. Ще — це сила єднання, яка підтверджує, що разом ми можемо більше. Єднання під час спільної корисної справи та єднання духовне під час молитви, якої Отець Вадим навчив своїх побратимів по будівельному батальйону. Нова традиція обідньої молитви не тільки єднає, а й надає сил як духовних, та і фізичних.