З проповіді Блаженнійшого Митрополита Епіфанія l в день відзначення відновлення Свято-Михайлівського Золотоверхого собору
Розширені новини
З проповіді Блаженнійшого Митрополита Епіфанія l в день відзначення відновлення Свято-Михайлівського Золотоверхого собору
З проповіді Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія в шосту неділю після Пасхи та в день відзначення відновлення Свято-Михайлівського Золотоверхого собору:
«Порівняно небагато з людей стикаються зі сліпотою тілесною. Але сліпота духовна, засліпленість власними уявленнями, які відгороджують людину від пізнання істини, від Бога – це загроза для дуже багатьох. І навіть той, хто бачить сьогодні, може завтра виявитися засліпленим власною гординею, неправдивими міркуваннями, спокушений відступити від істини.
Тому бажаю всім нам плекати щирість і відкритість у відносинах з Богом, прагнути пізнати істину та виконувати те, що ми пізнали. І нехай Господь береже нас від засліплення фарисейського!
Дорогі брати і сестри!
Все, над чим ми сьогодні розмірковували, перегукується з сучасними подіями, серед яких ми живемо тепер. Хіба не нагадує вам наша Церква того сліпого, якому Господь відкрив очі? Як він отримав дар зцілення, так і ми чудесним чином, всупереч багатьом обставинам і спротиву, отримали благословення на нашу автокефалію, отримали Томос, були для всього православного світу проголошені Помісною Церквою-Сестрою. А наші брати, які теж сповідують православну віру, живуть поруч, всіляко намагаються знайти привід, щоби заперечити цю явну дію Божу. Вони намертво приросли до власних правил і приписів, і тому не хочуть визнати речі, для багатьох цілком ясні та очевидні.
Замість того, щоби полишити давні суперечки та знайти спосіб разом творити єдину Церкву так, як це визначене Христовим вченням, православним Переданням та канонами, вони знову і знову шукають виправдання для того, чому залишаються в розділенні.
Але ми, як люблячі брати, повинні діяти за настановою слова Божого: «Ми, сильні, повинні терпіти немочі безсилих‚ а не собі догоджати. Кожен з нас повинен догоджати ближньому на благо, для повчання. Бо й Христос не Собі догоджав» (Рим. 15:1-3). Керуючись цим ми знову і знову закликаємо наших братів, які залишаються у підлеглості Російській Церкві, до діалогу. Цей заклик днями підтвердив і наш Архієрейський Собор. Ми не ставимо передумов для такого діалогу – він повинен розпочатися ніби з чистого аркуша, без попередніх вимог чи тим більше ультиматумів. І якщо буде на те добра воля наших братів, ми впевнені, що з Божою допомогою зможемо досягнути успіху. Бо коли очі серця відкриті до пізнання правди – Господь завжди допомагає пізнати її та утвердитися в ній.»
https://www.pomisna.info/uk/vsi-novyny/vidnovlennya-z-ruyin-myhajlivskogo-soboru-yakomu-sudylosya-vzhe-kilka-raziv-vidigraty-vazhlyvu-rol-v-novitnij-istoriyi-ukrayiny-odyn-zi-znakiv-bozhogo-blagoslovennya-dlya-nashoyi-tserkvy-myt/
«Порівняно небагато з людей стикаються зі сліпотою тілесною. Але сліпота духовна, засліпленість власними уявленнями, які відгороджують людину від пізнання істини, від Бога – це загроза для дуже багатьох. І навіть той, хто бачить сьогодні, може завтра виявитися засліпленим власною гординею, неправдивими міркуваннями, спокушений відступити від істини.
Тому бажаю всім нам плекати щирість і відкритість у відносинах з Богом, прагнути пізнати істину та виконувати те, що ми пізнали. І нехай Господь береже нас від засліплення фарисейського!
Дорогі брати і сестри!
Все, над чим ми сьогодні розмірковували, перегукується з сучасними подіями, серед яких ми живемо тепер. Хіба не нагадує вам наша Церква того сліпого, якому Господь відкрив очі? Як він отримав дар зцілення, так і ми чудесним чином, всупереч багатьом обставинам і спротиву, отримали благословення на нашу автокефалію, отримали Томос, були для всього православного світу проголошені Помісною Церквою-Сестрою. А наші брати, які теж сповідують православну віру, живуть поруч, всіляко намагаються знайти привід, щоби заперечити цю явну дію Божу. Вони намертво приросли до власних правил і приписів, і тому не хочуть визнати речі, для багатьох цілком ясні та очевидні.
Замість того, щоби полишити давні суперечки та знайти спосіб разом творити єдину Церкву так, як це визначене Христовим вченням, православним Переданням та канонами, вони знову і знову шукають виправдання для того, чому залишаються в розділенні.
Але ми, як люблячі брати, повинні діяти за настановою слова Божого: «Ми, сильні, повинні терпіти немочі безсилих‚ а не собі догоджати. Кожен з нас повинен догоджати ближньому на благо, для повчання. Бо й Христос не Собі догоджав» (Рим. 15:1-3). Керуючись цим ми знову і знову закликаємо наших братів, які залишаються у підлеглості Російській Церкві, до діалогу. Цей заклик днями підтвердив і наш Архієрейський Собор. Ми не ставимо передумов для такого діалогу – він повинен розпочатися ніби з чистого аркуша, без попередніх вимог чи тим більше ультиматумів. І якщо буде на те добра воля наших братів, ми впевнені, що з Божою допомогою зможемо досягнути успіху. Бо коли очі серця відкриті до пізнання правди – Господь завжди допомагає пізнати її та утвердитися в ній.»
https://www.pomisna.info/uk/vsi-novyny/vidnovlennya-z-ruyin-myhajlivskogo-soboru-yakomu-sudylosya-vzhe-kilka-raziv-vidigraty-vazhlyvu-rol-v-novitnij-istoriyi-ukrayiny-odyn-zi-znakiv-bozhogo-blagoslovennya-dlya-nashoyi-tserkvy-myt/