У другу неділю Великого посту Свята Православна Церква вшановує пам’ять святителя Григорія Палами.
Святий Григорій Палама народився в сім’ї вельможі і з дитячих років був обласканий візантійським імператором. Перед ним відкривався широкий шлях до влади, шани і багатства. Проте святий Григорій нехтував служінням земному володареві заради найвищого служіння Владиці всесвіту. Двадцятирічним юнаком він пішов на святу гору Афон, де під керівництвом духовно досвідчених старців проходив молитвенний подвиг. Тут святий Григорій досяг досконалості в розумній зосередженій, духовній молитві, яка приводить до безперестанного спілкування з Богом.
Повернувшись у світ і проходячи терен священнослужителя, святий Григорій поєднував його з життям відлюдника. П’ять днів на тиждень він проводив у відокремленій безмовності. Лише по суботах та неділях відкривав уста для здійснення Богослужінь і проповідування слова Божого. Така велика була досягнута їм в подвигу безмовності духовна сила, що слова святого Григорія ніхто не міг чути без сліз розчулення.
Святитель Григорій був неабиякою людиною. Традиція поминати його Великим постом склалася в XIV столітті, тому що вплив святителя Григорія, його вчення, його життя, його праць на життя Церкви було дуже велике. Святитель Григорій поминається нами як учитель молитви. Подвижник, чернець Афона, архієпископ грецького міста Фесалоніки, він прославився і запам’ятався Церкві як богослов, який відродив Ісусову молитву. Пройшов усі її стадії і мірою власної праці, власним подвигом залишив богословське обгрунтування цього великого таїнства.
Святитель Григорій Палама був покровителем християнських безмовників і молитвенників, яких називали подвижниками. Вони старалися зберігати тишу в серці, ховаючись у віддалених обителях, горах Афона, відірваних від усього світу морями та скелями.